Загальні новини

11.10.2018 р.

Консультує Міністр юстиції:

як отримати допомогу по безробіттю?

Кому надається допомога по безробіттю?

Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини.

На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.

Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.

Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості.

Як визначається розмір допомоги по безробіттю?

Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:

  • до 2 років - 50 відсотків;
  • від 2 до 6 років - 55 відсотків;
  • від 6 до 10 років - 60 відсотків;
  • понад 10 років - 70 відсотків.
  • мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1440 грн

Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:

  • перші 90 календарних днів - 100 відсотків;
  • протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;
  • у подальшому - 70 відсотків.

Люди, які мають страховий стаж менший за шість місяців або були звільнені з попереднього місця роботи за некомпетентність, мають право на допомогу в розмірі 544 грн.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 липня - 1841 гривня).

Який строк надання допомоги по безробіттю?

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби, - 180 календарних днів.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) -  не може перевищувати 720 календарних днів.

Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?

Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:

1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;

2) встановлення факту зайнятості особи;

3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;

4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.

Якщо у вас залишились питання, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Знайомство — на рік, шлюб — на вік.

Таїнство шлюбу з  давніх  давен до наших днів

 

Найважливішою цінністю для кожної людини є родина. Людина в ній народжується, росте, мужніє і розвивається.

Найдавнішою формою укладання шлюбу на українських землях в IV – VII століттях було «умикання», тобто викрадення хлопцем дівчини, яку він хотів мати за дружину. Якщо наречений оголошував свою наречену, то вже не мав можливості від неї відмовитися. Розглядаючи шлюбні традиції викрадення нареченої, слід говорити про домовленість родів, своєрідне сватання, що базувалось на виплаті  віна (плата за наречену) для припинення або попередження міжродової ворожнечі, що виникала на тлі викрадення нареченої. Таким чином, можна дійти висновку, що насильницьке викрадення із часом трансформувалось у звичай викупу нареченої.

Після прийняття християнства по-новому почали формуватися поняття про шлюб і сім’ю. Християнство надало святості шлюбу, визнало шлюб не лише природнім союзом чоловіка та жінки, у який вони добровільно вступають, обіцяючи бути вірними один одному, але й таїнством, духовним єднанням. У ті часи визнавали шлюби освячені церквою, обрядом вінчання.

Загалом використовувалась давня форма укладання шлюбу – весілля – шлюбна гостина, яка супроводжувалась старовинними обрядами. Саме воно вважалось днем укладання шлюбу і давало право на спільне життя. Весілля, зазвичай, грали восени від Покрови до Пилипівського посту або взимку від Хрещення до Масниці. Передвесільні дні починалися з відправлення молодого і молодої на «запросини». Запрошували, зазвичай, усіх родичів і сусідів. Обов’язковою дією було прощання нареченого і нареченої зі своєю свободою.

Церковне вінчання проводили іноді в один день з весіллям, іноді заздалегідь, але воно не було головною дією шлюбу. Якщо весілля чомусь відкладалось, звичай не дозволяв жити разом.

  Важливою традицією для укладання майбутнього шлюбу було отримання батьківського благословення. У більшості випадків батьки прислухались до бажання дітей, але попри свободу вибору наречених, прийнято було одружуватись тільки з дозволу батьків. Без батьківської згоди шлюб не міг стати дійсним, а якщо й бували такі шлюби, то це вважалось аномалією. Тому остаточне рішення завжди було за батьками. Саме домовленість між батьками молодих про намір одружити дітей була тією базою, на основі якої складалися всі подальші відносини. Така домовленість ставала приводом для сватання, коли батьки або родичі молодого засилали сватів до родини молодої з пропозицією про шлюб. 

В Україні посередників при сватанні найчастіше називали «старостами», але трапляються також назви «сват», «посланець», «сватач», «говорун». У старости просили, як правило, близьких родичів, поважних одружених чоловіків. Оскільки успіх сватання залежав і від уміння вести розмову, то при виборі старшого старости брали до уваги такі риси вдачі, як комунікабельність і дотепність.

Сватати дівчину вирушали пізно ввечері, щоб на випадок відмови зберегти сватання у таємниці. Після традиційних вітань і промов старостів кликали дівчину й прилюдно запитували її згоди на шлюб. Відповідь нареченої була обов’язковою і вирішальною.

На знак згоди сватів перев’язували рушниками або підносили їм на хлібі хустки чи рушники. Нареченого дівчина перев’язувала хусткою. У випадку відмови старостам підносили гарбуз або макогін. При позитивній відповіді нареченої обговорювали попередньо питання про придане.

Увесь передвесільний цикл обрядовості тривав два-три тижні, інколи — місяць.

Як традиційний звичай, після сватання відбувалися оглядини, коли батьки нареченої приходили до помешкання, де житиме майбутня сім’я, й оцінювали майновий стан нареченого. Якщо родину молодої щось не влаштовувало, вона могла розірвати попередню домовленість про майбутній шлюб.  Якщо батьки молодої відповідали згодою на таку пропозицію, то зазвичай укладалася угода. У ХVІ — ХVІІ ст. такі угоди почали укладатися в письмовій формі і називалися «змовними листами» або «шлюбними інтерцизами».

Потім розпочинався наступний етап – заручини. Під час нього домовлялися про розподіл витрат на підготовку весілля, весільні подарунки, придане нареченої та частку сина у разі відділення молодої сім’ї від батька тощо. Після заручин розпочиналася активна підготовка до весілля, і, якщо угода про майбутній шлюб на цьому етапі з якихось причин розривалася, то це вже тягнуло за собою певні санкції для сторони, яка відмовилася. Зокрема, на неї покладався обов’язок відшкодувати витрати на пригощання під час сватання і заручин, подарунки та приготування до весілля.

До початку жовтня закінчувались усі найважливіші сільські роботи (в тому числі сівба озимих), завершувався хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай та більш-менш вільний час давали прекрасну можливість для проведення весіль. Це – найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні.

Сьогодні укласти шлюб можна в будь-який зручний час. Саме тому команда юстиції Кіровоградщини запрошує всіх бажаючих публічно освідчитися один одному в коханні під час урочистих заручин або ж офіційно зареєструвати свої стосунки. До речі, закохані можуть одружитися за пришвидшеною процедурою в рамках проекту «Шлюб за добу». Ви встигаєте зробити це й на свято Покрови. Якщо є питання, звертайтеся до працівників відділів державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання. Кохайтеся, а про документ подбає юстиція!

03.10.2018 р.

На Кіровоградщині заступник Міністра Іванна Смачило проконсультувала мешканців територіальних громад

Заступник Міністра юстиції Іванна Смачило дізналася, як проходить перебіг децентралізації у Кіровоградській області й надала правову допомогу місцевим жителям.

Зустрічі з громадянами та активістами відбулися під час її робочого візиту до Соколівської, Маловисківської та Добровеличківської об’єднаних територіальних громад.

«Мешканці віддалених населених пунктів мають чимало проблем із доступом до юридичних послуг. Наприклад, не кожний може собі дозволити звернутися до приватного нотаріуса, щоб реалізувати своє право на спадщину, або ж витратити час на поїздку в район до державного нотаріуса. Ми разом із командою Мін’юсту вирішуємо це питання і вже маємо певні напрацювання. Зокрема найближчим часом до роботи місцевих центрів із надання адміністративних послуг будуть залучені представники юстиції, які пройдуть спеціальне навчання і зможутьреалізувати права громадян на отримання спадщини, а також реєструвати народження та смерть», – відзначила Іванна Смачило.

Під час візиту на Кіровоградщину встигли обговорити не тільки шляхи покращення життя мешканців територіальних громад, а ще й провести правороз’яснювальну роботу зі школярами. Відтак учні маловисківської школи #3 більше дізналися про те, як боротися з булінгом.

«Важливо пам’ятати, що про проблему цькування потрібно відкрито говорити. Замовчування не допоможе вирішити ситуацію, а, навпаки, погіршить її. І ще один актуальний момент: психологічної підтримки потребують не тільки жертви булінгу, а й діти-агресори. Це потрібно розуміти й аналізувати кожний окремий випадок. Скептики можуть сказати, що цькування серед підлітків не вдасться ніколи викорінити повністю. Однак, основне завдання команди юстиції полягає саме в тому, щоб донести до дітей, що свої права потрібно захищати, до того ж в законний спосіб», –прокоментував Вадим Гуцул.

Окрім цього, під час поїздки Іванна Смачило разом із командою обласної юстиції особисто надала населенню правову допомогу. Зокрема громадяни  отримали можливість віч-на-віч поспілкуватися з фахівцями й дізнатися відповіді на такі актуальні питання, як стягнення аліментів і особливості передачі землі в оренду.

Варто відзначити, що всі пропозиції громадян стосовно вдосконалення законодавства заступник Міністра прийняла до відома, щоб у результаті опрацювати разом із командою Мін’юсту.

  02.10.2018 р.

Консультує Міністр юстиції:

як повернути зароблену зарплату?

 

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

При звільненні працівника виплата всіх сум проводиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

 

Що робити, якщо не дійшли згоди?

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

•          в позасудовому порядку;

•          в судовому порядку.

 

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

 

Чи можна оскаржити рішення комісії?

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

 

Чи довго чекати виконання рішення комісії?

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.

У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

•          наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);

•          позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

 

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.

 

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

            перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

            підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

 

Як довго чекати рішення?

У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

Позивачі звільняються від сплати судового збору.

Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

 

Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

За детальнішою консультацією звертайтеся до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області за адресою вулиця Дворцова 6/7, м. Кропивницький.

 

 

Проведення в області rонкурсу творчих робіт

«Портрет виконавця очима сучасної молоді»

 

З метою ознайомлення школярів та студентів з професією державного (приватного) виконавця Міністерство юстиції України оголошує Всеукраїнський конкурс творчих робіт «Портрет виконавця очима сучасної молоді».

До участі запрошуємо:

- школярів (формат роботи: вірш, малюнок, ессе);

- студентів (формат роботи: вірш, брошура, буклет, презентація, відеоролик).

Проведення Конкурсу відбудеться за таким графіком:

01.10.2018 - початок конкурсу на обласному рівні.

01.11.2018 - визначення переможця на рівні областей

01.12.2018 - визначення переможця Міністерством юстиції серед переможців конкурсу обласного етапу конкурсу обласного етапу

17.12.2018 - урочисте нагородження переможців конкурсу першими особами Міністерства юстиції України з нагоди святкування Дня державної виконавчої

служби.

Автори найкращих робіт будуть опубліковані в журналі «Бюлетень. Міністерства юстиції України», на офіційному сайті Міністерства юстиції України та сайтах Головних територіальних управлінь юстиції, а також нагороджені дипломами за кращі творчі роботи на урочистій церемонії в Міністерстві юстиції України.

27.09.2018 р.

Консультує Міністр юстиції: нюанси позбавлення батьківських прав

Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.

Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Що потрібно для позбавлення батьківських прав?

Для позбавлення батьківських прав необхідно:

  •  встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;
  •  звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;
  •  звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

 

Хто може звернутися до суду?

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:

  1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;
  2. закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
  3. органу опіки та піклування;
  4. прокурора;
  5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.

Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?

1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого і’мя прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);

2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);

3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);

5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності; 

6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);

7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).

Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?

Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.

Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.

 

Аліменти для батьків: літні люди мають право на виплати від дітей

Термін «аліменти» майже стовідсотково означає для кожного виплати на дітей одного з батьків, який не живе в родині після розлучення. Однак мало хто знає – батьки мають законне право на утримання їх за потреби власними дітьми в старості.

За інформацією начальника головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Вадима Гуцула, на сьогоднішній день на виконанні в державної виконавчої служби у Кіровоградській області є 14 проваджень, які були винесені на користь батьків з утримання їх дітьми, протягом останніх трьох років.

– Одне з проваджень – досить цікаве, – розповідає Гуцул, – воно має характер одноразової виплати аліментів на користь батьків. Там іде мова про те, що жінка, яка захворіла й понесла витрати на лікування, отримала від одного із синів 25 тисяч гривень на лікування, а інший син допомагати матері у лікуванні відмовився. У зв’язку з цим мати вчинила принципово і звернулася до суду для стягнення з нього цієї суми.

В результаті з другого сина стягнули 17 тисяч 698 гривень.

Інші виконавчі провадження є у Знам’янському, Долинському, Голованівському, Новоукраїнському, Олександрійському, Світловодському відділах виконавчих служб. Є приклади виплат по 100, 50 чи 80 гривень на місяць, а є випадки, де стягується чверть чи восьма частина від доходів дітей. Два провадження закрили у зв’язку зі смертю стягувача.

– Досить цікавий випадок у Знам’янському районі, – продовжує керівник юстиції, – де два сини сплачують по 100 гривень щомісяця на користь свого батька. Тобто, стягнення навіть не до однієї дитини, а до двох.

Це – право батьків, яке передбачене законом, в тому числі Сімейним кодексом, щодо утримання дітьми своїх батьків в разі такої необхідності.

– Зазвичай, діти, які нормально і правильно виховані в дусі моралі, самі утримують своїх батьків і без нагадування з боку держави, – наголошує Гуцул, – але бувають випадки, коли діти забувають про цей обов’язок. Так само, як і деякі батьки забувають про своїх дітей та не сплачують аліментів. Тому батьки поновлюють свої права через суд. Трапляються різні види виплат – від 50 гривень до чверті доходу щомісяця. У всіх цих випадках провадження знаходяться в нас на виконанні. Кошти стягуються із бухгалтерій, утримуються з зарплат чи навіть пенсій боржників – є й такі діти, які вже самі на пенсії та сплачують аліменти батькам. Тому наголошуємо на тому, що права є не лише в дітей, а й у батьків.

Ця законодавча норма існує ще з радянських часів. Раніше, зазначають в управлінні юстиції, просто не проводилася робота з правової освіти та культури населення. Люди знали тільки про свої обов’язки, а про права, зазвичай, – ні. Тому сьогодні юстиція в рамках проекту «Я маю право» інформує населення.

На сьогодні статистика з утримання батьків дітьми не ведеться, бо вона не є масовою по Україні.

Заступник начальника управління державної виконавчої служби – начальник відділу організації та контролю за виконанням рішень ГУ юстиції в області Юлія Секмедін працює в державній виконавчій системі з 1999 року. Пам’ятає цікавий випадок щодо провадження, за яким стягнення проводилось на користь батька з двох синів:

– Стягнення проводилось з 1999 року – я пам’ятаю, тому що воно тривало, поки стягувач не помер в 2014 році. Ми стягували аліменти з його синів 15 років. Коли діти були маленькі сім’я розпалася і він, працюючи на заводі, платив їм аліменти. І коли досяг того віку та права – звернувся за аліментами в зворотному напрямку. Вийшла сплата аліментів двома поколіннями одне одному.

У зв’язку з другим пакетом змін до законодавства, який уже діє, передбачається норма, що батьки, які не сплачують аліменти, втрачають право на своє утримання від дітей у разі потреби в майбутньому. До цього такої норми не існувало, тепер же її прописали.

– Ми не звикли ментально до того, що батьки примусово стягують кошти на своє утримання з дітей, – підсумовує Вадим Гуцул. – Люди не вважають це морально правильним. Їм соромно за те, що вони не виховали своїх дітей належним чином. Але обирати – користуватися правом аліментів чи ні – справа кожного, тому це явище не є масовим. Для Європи це є більш поширеним. Там за законодавством, якщо людина похилого віку знаходиться в будинку для утримання таких людей, їхні діти в обов’язковому порядку сплачують певні внески на утримання батьків. В різних країнах по-різному, але в основному там про свої права знають вже давно.

За даними Юлії Секмедін, управління юстиції зверталося до будинків пристарілих з метою інформування людей щодо їхнього права на утримання дітьми. Однак не всі заклади зацікавлені в додаткових діях інтересах своїх підопічних.

– У нас є приватний будинок такого типу – благодійна організація «Оберіг», – зазначає Секмедін. – Їм не цікаво, щоб їхні підопічні отримували аліменти. Є ще психоневрологічний інтернат. У закладах – утримання за рахунок пенсій стариків, 75 відсотків утримують, 25 – залишають. Це дуже маленькі кошти. Ми розуміємо, що є байдужість закладу до отримання коштів. Ми будемо звертатися з тим, щоб нам надали можливість провести там правороз’яснювальну роботу. Дитячі будинки та школи-інтернати піклуються про своїх дітей і як опікуни подають позови до суду щодо стягнення аліментів на користь дітей. Тут така ж аналогія – заклад мав би піклуватися про таких людей і звертатися як опікуни до суду, виступати в інтересах своїх підопічних.

 19.09.2018 р.

Консультує Міністр юстиції:

як приватизувати житло

Хто має право на приватизацію?

Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) або перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Які об'єкти не підлягають приватизації?

  1. квартири-музеї;
  2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
  3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

Як можна приватизувати житло?

Варіант 1. Безоплатна передача громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.

Варіант 2. Продаж надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, які мешкають в них або перебувають в черзі на поліпшення житлових умов.

Куди звернутися для приватизації?

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.

Які потрібно зібрати документи?

  1. оформлена заява на приватизацію;
  2. копія документа, що посвідчує особу;
  3. технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;
  4. довідка про склад сім'ї та займані приміщення;
  5. копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму у гуртожитку);
  6. документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);
  7. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
  8. заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.

 

Кому може бути відмовлено у приватизації?

Громадянам, які:

  • проживають у гуртожитках менше ніж 5 років,  без правових підстав;
  • проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;
  • мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;
  • потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;
  • проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Чи можна оскаржити відмову?

Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Мешканці Кропивницького можуть звертатись до відділу приватизації та обліку комунального майна управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницького, а жителі області – до відповідних органів місцевого самоврядування.

12.09.2018 р.

Консультує Міністр юстиції:

як захистися від чоловіка-тирана?

Наскільки проблема домашнього насильства актуальна для України?

Історично склалося, що цю проблему в нас намагалися замовчувати, адже не хотіли «виносити сміття з хати». Це підтверджувала й народна мудрість, яка казала «б’є – значить любить». Через це багатьом поколінням, передусім жінок і дітей, доводилося регулярно терпіти побої  й знущання тиранів, будучи фактично жертвами фізичного насильства.

За даними Міністерства внутрішніх справ, упродовж 2017 року до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв та повідомлень про домашнє насильство. І це при тому, що за статистикою усього лише 10-15% постраждалих від домашнього насильства звертаються за допомогою. Тому можна лише уявити, скільки реально жінок страждають від побоїв. Більше того, за експертними оцінками, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть через такого роду знущання.

Що зробило Міністерство юстиції для посилення відповідальності агресора?

Ми не могли залишати цю проблему в тому стані, в якому вона перебувала роками. Тому було розроблено й прийнято Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він деталізує види насильства, визначаючи фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. Окрім цього, було внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які запровадили кримінальну відповідальність за домашнє насильство в будь-яких його проявах.

Якого покарання слід очікувати тим, хто вчиняє домашнє насильство?

Якщо дії правопорушника будуть кваліфіковані як адміністративне правопорушення, то йому на перший раз загрожує штраф від 170-340 грн, громадські роботи від 30 до 40 годин або ж адміністративний арешт на строк до 7 діб. У разі вчинення тих самих дій протягом року штраф може сягнути і 680 грн, тривалість громадських робіт збільшення 60 годин, а адміністративний арешт становитиме вже 15 діб.

Також за домашнє насильство передбачена кримінальна відповідальність. У цьому випадку санкції значно суворіші, з тюремним ув’язненням. Зокрема, особі може бути присуджено громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років.

Куди звертатися громадянам, які постраждали від домашнього насильства?

Постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися до:

  • уповноважених підрозділів органів поліції,
  • загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб,
  • служби у справах дітей за місцем свого проживання,
  • скористатися послугами адвокатів нашої системи безоплатної правової допомоги.

Стосовно кривдника вже на цьому етапі може бути застосовано обмежувальний припис, взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи, а також направлення для проходження програми для кривдників.

Ці заходи забороняють кривдникові мешкати з постраждалою особою в одному приміщенні та будь-яким чином взаємодіяти з нею на термін до 6 місяців.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання - телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0(800) 213-103. Там ви зможете отримати поради і правовий захист.

05.09.2018 р.

Консультує Міністр юстиції:

чи збільшилась мінімальна сума аліментів?

Хочу поінформувати шановну читачку, що на початку липня ми домоглися прийняття другого пакету законів у рамках проекту Уряду та Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Новації цих законів покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих.

Серед іншого ми прописали й норму, яка стосується підвищення мінімального розміру аліментів на одну дитину. Ця норма, як й інші положення пакету законів, почала діяти 28 серпня.

Який розмір аліментів запроваджується цим Законом?

Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак, ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

Натомість мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З 28 серпня це буде:

  1. 1559 грн для дитини до 6 років,
  2. 1944 грн для дітей від 6 до 18 років.

З 1 грудня планується підняття відповідних сум до:

  1. 1626 грн для дітей менше 6 років,
  2. 2027 грн для дітей 6 років і старших.

Чи готові органи юстиції до запровадження цих положень?

З упевненістю можу сказати, що всі органи юстиції загалом і органи виконання судових рішень Мін’юсту зокрема на 100% готові до роботи з громадянами в рамках нового Закону.

Для їхньої підготовки ми провели величезну кількість тренінгів та семінарів, підготували чіткі покрокові інструкції щодо того, як саме реалізовувати законодавчі новації.

Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів?

Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів. Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.

Хочу наголосити, що орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції батьків, з якими живуть діти і які, відповідно, отримують аліменти. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.

Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.

Також у законі ми передбачили санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини, зокрема, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Де можна отримати детальнішу консультацію по кожному конкретному випадку?

Для того, щоб отримати більш детальні консультації чи роз’яснення, слід звернутися до одного з наших центрів чи бюро безоплатної правової допомоги. Дізнатися, де розташовано найближчий з них можна на сайті http://legalaid.gov.ua/ua/ або за телефоном гарячої лінії: 0(800)213-103.

На Кіровоградщині чоловік через страх позбутися землі сплатив понад 78 тисяч аліментів

Мешканець Кіровоградщини заплатив понад 78 тисяч гривень боргу з аліментів після арешту земельної ділянки, яка знаходиться у його власності.

Опис майна відбувся через наявність багаторічної заборгованості.

«Чоловік упродовж восьми років не сплачував аліменти на користь сина й доньки. У результаті державний виконавець Кіровоградського районного відділу державної виконавчої служби Юлія Урсаленко винесла постанову про арешт земельної ділянки боржника, що унеможливлювало її продаж чи перереєстрацію на іншого власника. Після цього чоловіку довелося погасити накопичену заборгованість на користь двох дітей», – відзначив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

Нагадаємо, наприкінці серпня в силу вступив другий пакет законів #ЧужихДітейНеБуває, який передбачає збільшення мінімального розміру аліментів; накладення додаткових штрафів на суму боргу з аліментів; спрощення процедури виїзду за кордон з тим із батьків, з ким проживає дитина; вдосконалення порядку побачень з дитиною того з батьків, хто з нею не проживає; обмеження щодо перебування боржників на державній службі; кримінальна відповідальність за ухилення від суспільно корисних робіт у вигляді позбавлення волі до 2 років; податкові пільги для сумлінних батьків, які витрачають додаткові кошти на гуртки, навчання, спортивні секції і духовний розвиток дитини та низка інших новацій.

  29.08.2018 р.

Консультує Міністр юстиції:

як поїхати з дитиною за кордон після розлучення?

 

Ми продовжуємо розвивати ініціативу #ЧужихДітейНеБуває, мета якої - захист прав найменших українців, наших дітей.

Дійсно,на початку липняВерховна Радаприйняла другий пакет законів, однією з найбільш резонансноюнормою якого став виїзд дитини, яка проживає у неповній родині, за кордон. Ця норма вступить в силу вже 29 серпня.

 

Як змінилися норми щодо виїзду дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Вже з лютого батьки, які проживають з дитиною, отримали змогу без перешкод виїжджати за кордон з дитиною, якщо другий з батьків має заборгованість з аліментів 6 і більше місяців.

У новому пакеті ми пішли далі.

Безперешкодно поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна буде, якщо інший з батьків має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітейцей строк скорочено до 3 місяців.

Ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Які документи вам знадобляться? Для виїзду за межі країни треба взяти у місцевому органі державної виконавчої служби Мін’юсту або у приватного виконавця довідку про наявність заборгованості. При перетині кордону пред’явити цю довідку співробітникам прикордонної служби.

Якщо мова йде про виїзд з хворою дитиною, а борг становить рівно 3 місяці – необхідно також пред’явити документи, які підтверджують хворобу дитини.

 

Чи можна виїхати без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

Так. Розробляючи другий пакет законів, ми передбачили можливість для батьків та матерів безперешкодно виїхати з дитиною за кордон строком до 1 місяця для відпочинку, лікування, спортивних змагань чи навчання.

Більше того, ми урівняли в правах обох батьків. Тобто з дитиною може виїхати як той з батьків, з ким живе малюк, так і той, хто живе окремо.

 

Як вивезти на короткий строк дитину за кордон тому з батьків, хто проживає з дитиною, без дозволу іншого?

Перш за все, хочу наголосити, що вивезти дитину може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки.

За виконання першої умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

У листі має бути указана мета поїздки, куди їде дитина, а також на скільки покидає територію України. Єдиний виняток з цього правила – відсутність інформації про місце проживання другого з батьків.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду про визначення місця проживання дитини або відповідний висновок органу опіки і піклування.

 

Як вивезти на короткий строк дитину за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Батько чи матір, які проживають окремо, мають право на виїзд малюка за кордон. Для цього слід рекомендованим листом надіслати відповідне звернення до того з батьків, з ким дитина проживає.

Якщо дозвіл не наданий впродовж 10 днів з моменту, коли ви отрималивідмітку про вручення повідомлення, можете сміливо йти до суду.

В порядку спрощеного позовного провадження (за скороченою процедурою) суддя має розглянути вашу заяву та надати дозвіл на виїзд дитини за кордон беззгоди другого з батьків.

При виїзді з України прикордонникам треба буде показати згоду другого з батьків на вивезення дитини або відповідне рішення суду.

Хочу наголосити, що повернутися в Україну треба до завершення строку, який вказаний у дозволі або визначений у рішенні суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків ми встановили реальну відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів, а це від 1700 до 3400 гривень.

Окрім цього, такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною.

Завдяки другому пакету законодавчих ініціатив #ЧужихДітейНеБуває діти матимуть можливість виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання.  І не бути заручниками шантажу або суперечок між колишніми чоловіком та дружиною. Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху!

Якщо у вас залишилисьпитання з цього приводу, будь ласка, звертайтесь до Єдиногоконтакт-центрусистемибезоплатноїправовоїдопомоги – 0 800 213 103.

Захищаймо права разом!

На Кіровоградщині в пологових будинках свідоцтва про народження отримали 10 тисяч малюків

З моменту старту проекту в медичних закладах області перші документи отримали 10 тисяч малюків.

Про це повідомив сьогодні, 27 серпня, керівник обласної юстиції Вадим Гуцул під час урочистого вручення свідоцтв про народження дівчаткам, які з’явилися на світ на День Незалежності України.

«Проект користується чималою популярністю серед мешканців Кіровоградщини й про це свідчить статистика. Набагато зручніше зекономити свій час і оформити всі документи безпосередньо в пологовому, ніж потім ще витрачати час і займатися бюрократичними процедурами самостійно», – відзначив посадовець.

Варто відзначити, що в пологових будинках молоді батьки, окрім свідоцтв про народження малюків, можуть ще й отримати довідки про місце їх реєстрації. 

На Кіровоградщині близько 3 тисяч мешканців більше року не утримували власних дітей

Орієнтовно 3 тисяч мешканців Кіровоградщини не сплачували аліменти на користь власних дітей понад рік.

Про це повідомив сьогодні, 27 серпня, керівник обласної юстиції Вадим Гуцул під час засідання штабу з ліквідації боргів зі сплати аліментів.

За словами посадовця, серед 18 316 жителів області близько 3 тисяч боржників ігнорують виконання своїх батьківських обов’язків більше року.

«З метою виконання судових рішень державні виконавці застосовують стосовно злісних боржників заходи примусового впливу, передбачені законодавством. Зокрема йдеться про арешт майна чи обмеження в праві виїзду за кордон або ж користування автівками. І це приносить позитивні результати. Зокрема з початку року державні виконавці стягнули понад 70 млнгрн на користь 14 558 дітей», – повідомив Вадим Гуцул.

Нагадаємо, з 29 серпня в силу вступить другий пакет законів Чужих Дітей НеБуває. Одна з новацій – впровадження додаткових штрафних санкцій за заборгованість із аліментах понад рік. Ці штрафи будуть спрямовані безпосередньо дітям як своєрідна компенсація за несвоєчасне отримання коштів.

 21.08.2018

Консультує Міністр юстиції:

як отримати борги з зарплати?

 

 

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

При звільненні працівника виплата всіх сум проводиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

 

Що робити, якщо не дійшли згоди?

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

•             в позасудовому порядку;

•             в судовому порядку.

 

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спориповинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

 

Чи можна оскаржити рішення комісії?

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі, коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

 

Чи довго чекати виконання рішення комісії?

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.

У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

•             наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);

•             позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

 

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.

 

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

               перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

               підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

 

Як довго чекати рішення?

У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

Позивачі звільняються від сплати судового збору.

Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

 

Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

 

 

 

 

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14.08.2018 

 

Консультує Міністр юстиції:

як отримати земельну ділянку учаснику АТО

На які наділи мають право захисники вітчизни?

Учасники бойових дій та особи, прирівняні до них, мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування). У межах норм безоплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність  у  таких розмірах:

  • для ведення садівництва — не більше 0,12 га;
  • для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;
  • для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:

  • сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власностівідповідних територіальних громад);
  • обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
  • районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
  • обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;
  • Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

Як виглядає клопотання?

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).

До клопотання додаються:

  1. графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);
  2. копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;
  3. документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

Що може бути підставою для відмови?

Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

Як проходить відведення земельної ділянки?

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.

Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт не може перевищувати 6 місяців.

Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від  її призначення, цінності  та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту (двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, згідно із законом, після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?

Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:

  1. заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
  2. оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
  3. документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

Як провести затвердження проекту землеустрою?

Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.

Які документи потрібні:

  1. заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;
  2. документ, що посвідчує особу;
  3. засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;
  4. витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається  у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);
  5. документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

 

 

 

 

У Кропивницькому громадський активіст

заблокував роботу виконавчої служби

Громадський активіст Олександр Боршуляк здійснив психологічний тиск на державних виконавців Кіровоградського районного відділу державної виконавчої служби, заблокувавши їх роботу й погрожуючи оголосити голодування.

Інцидент триває вже впродовж двох днів. Про це повідомив сьогодні, 14 серпня, керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Державна виконавча служба повинна стягнути з Олександра Боршуляка близько 300 тисяч гривень боргу на користь ДП «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов’янський курорт» Міністерства охорони здоров’я України. З метою виконання рішення суду арештувало майно, яке знаходиться у власності боржника. У результаті комплекс будівель на селищі Новому було виставлено на аукціон для його подальшої реалізації. За умови успішного проведення торгів виручені кошти були б спрямовані на часткову ліквідацію заборгованості. Однак, боржник вирішив примусово змусити державних виконавців зняти його майно з аукціону, заблокувавши приміщення відділу виконавчої служби й перешкоджаючи роботі державних виконавців», – пояснив посадовець.

Громадський активіст незаконно перебував у відділі не лише під час робочого дня виконавців, а ще й у нічний час. На місце події представники виконавчої служби викликали поліцейських. Наразі блокування роботи відділу продовжується.

«Ми розуміємо його стан, але закон – один для всіх, і рішення суду мають виконуватися на території всієї України, подобається це комусь чи ні. Більш того, вважаю ганебним і неприпустимим будь-кому використовувати свої посадові чи громадські можливості, щоб змушувати державних виконавців вчиняти незаконні дії», – відзначив Вадим Гуцул.

За його словами, на ім’я керівника Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області Романа Козьякова також направили повідомлення про вчинення злочину за статтею 343 Кримінального кодексу України, згідно якої вплив на державного чи приватного виконавця з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття незаконного рішення карається  штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до трьох місяців.

Шкільний терор:

як захистити дитину від цькування однолітків

Через кілька тижнів почнеться новий навчальний рік. І в деяких дітей одна думка про це може викликати жах. Причина цьому – страх знову опинитися в епіцентрі знущань однокласників.

Проблему агресивної поведінки (булінгу) серед підлітків із застосуванням фізичного або психологічного тиску важко назвати новою. Свого часу темунасилля у своєму дебютному романі-антиутопії «Володар мух» висвітлив лауреат Нобелівської премії Вільям Джеральд Голдінг, демонструючи, що в деяких випадках дитяча жорстокість не має абсолютно жодних меж. І, на жаль, стіни звичайних українських шкіл стали свідками не менш суворих реалій зі сварками бійками, бойкотами та іншими приниженнями.

Згідно даних Дитячого фонду ООН, упродовж останніх кількох місяців 67% дітей стикалися з випадками булінгу. При цьому 24% українських школярів вважають себе жертвами насилля з боку однолітків. Ще 40% опитаних воліють мовчати про свої проблеми з однокласниками і не розповідають про них дорослим, продовжуючи терпіти знущання, а43% підлітків зізналися, що вирішили не ставати на захист потерпілих через страх опинитися на їх місці.

Варто відзначити, що агресивна поведінка дитини стосовно своєї жертви є абсолютно свідомим вибором і може проявлятися у різних формах:

1.Фізичний булінг(штовхання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних ушкоджень).

2.Психологічний булінг (словесні приниження, лайки, ігнорування, погрози, маніпуляції, шантаж).

3.Економічний булінг (крадіжки, навмисне пошкодження речей, вимагання грошей).

4.Сексуальний булінг (принизливі жести, прізвиська, образи сексуального характеру, примусові зйомки на відео під час перевдягань).

5.Кібербулінг (приниження в соціальних мережах).

Як показує практика, коли школяр періодично стає жертвою цькувань однолітків, він соромиться про це говорити або навіть знаходить виправдання агресорам. Якщо ви помітили, що на тілі вашої дитини є синці чи вона постійно знаходиться у пригніченому настрої, обов’язково знайдіть час і з’ясуйте ситуацію. Щоб розмова була більш ефективною, дотримуйтесь таких порад:

1.Поясніть сину чи доньці, що вони можуть завжди на вас покластися.

2.Запевніть, що ви не звинувачуєте дитину в ситуації, яка склалася.

3.Будьте максимально терплячими. Далеко не у всіх випадках, школярі, які піддалися насиллю, готові одразу розповісти про свої проблеми дорослим.

4.Поясніть, що про випадки булінгу потрібно повідомляти старших. І при цьому не слід помилково плутати пліткування з піклуванням про власне життя та здоров’я.

5.Зверніться за допомогою до вчителів, адміністрації школи та психолога.

До речі, не менш терпляче потрібно поводити себе батькам дитини-агресора. Перш за все, потрібно з’ясувати мотиви насильницької поведінки. Окрім цього, не слід погрожувати чи карати. Як свідчать психологи, агресія може бути прямою ознакою серйозних емоційних проблем у підлітка. Саме тому варто розглянути варіант консультацій у кваліфікованого психолога.

У будь-якому випадку не слід ігнорувати проблему, оскільки байдужість до власної дитини може мати вкрай непередбачувані наслідки, починаючи від появи почуття безпорадності та зниження самооцінки й закінчуючи спробами самогубства. До того ж важливо, що консультацію як батьки, так і діти можуть отримати в телефонному режимі, зателефонувавши в Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103. 

Вадим Гуцул, 

керівник Головного територіального управління юстиції вКіровоградській області

Спеціально для УП

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      07.08.2018

 

Консультує Міністр юстиції:

чи чекають штрафи на злісних неплатників аліментів?

Коли починають діяти нові норми?

Завдяки активній позиції Уряду, Міністерства юстиції, народних депутатів та громадськості нам вдалося домогтися швидкого розгляду та ухвалення другого пакету новацій #ЧужихДітейНеБуває Верховною Радою.

3 липня пакет змін було прийнято в цілому. За кілька тижнів після цього документи були підписані главою держави. Відповідно їхні норми у повному обсязі почнуть діяти з 29 серпня.

 

Чому було прийнято норми про введення штрафних фінансових санкцій щодо неплатників?

Ціни зростають. Тому було дуже несправедливо, що людині, яка мала кількарічний борг, достатньо було його просто сплатити і зняти з себе усі обмеження щодо виїзду за кордон, керування автомобілем чи полювання. Адже за несплачені рік чи два тому кошти дитині можна було купити набагато більше книжок, ігор, одягу, ніж на момент сплати. Саме тому ми запровадили прогресивну шкалу збільшення суми виплати, залежно від строку заборгованості.

 

Як змінюватиметься сума боргу?

Розробленими Міністерством юстиції документами передбачається, що державний або приватний виконавець виноситиме постанову про накладення штрафу за наявності заборгованості зі сплати аліментів.

Якщо такий борг перевищує суму платежів за 12 місяців, то неплатникові доведеться викласти з власної кишені додаткові 20% від суми боргу.

Такий простий приклад. Якщо горе батько чи мати мала сплачувати на утримання дитини 2000 гривень в місяць, однак кошти не виплачувалися впродовж року, то виконавець накладає штраф у розмірі 20% від суми заборгованості, тобто 4800 грн. Відповідно боржнику доведеться сплатити 28 тисяч 800 гривень.

Якщо ж розмір боргу перевищить суму платежів за 2 роки, то розмір штрафу вже становитиме 30%.

А ті горе-батьки, які матимуть заборгованість 3 чи більше роки, повинні будуть додатково сплатити на користь дитини 50% від нарахованого боргу.

Якщо ми повернемося до попереднього прикладу, то боржникові, який не платив 3 роки по 2000 грн в місяць, доведеться заплатити штраф – 36 тисяч.

Різниця більш ніж переконлива, щоб позбавити неплатників бажання ігнорувати економічні права власної дитини. І чим більша сума боргу – тим більшою і вагомішою буде переплата.

 

З якого моменту починає відраховуватися строк заборгованості?

При цьому слід наголосити, що строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для накладення штрафів обчислюватиметься з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Працівники органів державної виконавчої служби та приватні виконавці вноситимуть до Постанови про накладення штрафу інформацію про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

Такий документ має бути надісланий боржнику та тому з батьків, хто проживає з дитиною, наступного робочого дня після його винесення.

Штрафи стягуватимуться виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі та інших витрат виконавчого провадження, і перераховуватимуться стягувачу.

Якщо боржники не виконають норм постанови добровільно та не сплатять борг разом зі штрафом, виконавці отримають право стягнути відповідну заборгованість у примусовому порядку. При цьому вживатимуся всі наявні у виконавців інструменти, зокрема, й арешт майна, коштів та інших активів.

 

Чи готові виконавці до запровадження цих норм?

Мін’юст не сидів, склавши руки, доки закони готувалися до другого читання та чекали на підпис Президента. Ми підготували чіткі інструкції для виконавців щодо застосування новацій.

Окрім цього, виконавчі служби на місцях зібрали інформацію про боржників, строки заборгованості і з 29 серпня 2018 року будуть готові запроваджувати в дію нові норми.

Тому моя особиста порада до всіх, хто має заборгованість перед власними дітьми, не зволікати і якомога швидше її погасити. Лише так ви зможете уникнути нових санкцій.

 

 

Керівник обласної юстиції пояснив,

як зміняться правила виїзду за кордон з дитиною

З 29 серпня зміняться правила тимчасового виїзду дитини за кордон. Новації пов’язані з майбутнім вступом у силу другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул сьогодні, 7 серпня, під час проведення звітної прес-конференції.

У випадку, якщо один із батьків має заборгованість понад 4 місяці, виїжджати за кордон з дитиною можна буде без отримання жодних дозволів. Єдине, потрібно мати рішення суду чи органів опіки та піклування, якими визначено місце проживання дитини. Ці документи, а також довідку про наявність заборгованості зі сплати чоловіка у колишніх чоловіка чи дружини потрібно пре’явити під час перетину меж України прикордонникам.

З метою збалансування прав батьків, що не проживають разом з дитиною та не мають боргу по аліментах, законом передбачена можливість їх виїзду з дитиною за кордон. Якщо батько чи матір, які не проживають з дитиною, хочуть виїхати з нею за межі країни, їм необхідно буде письмово звернутися до іншого з батьків за отриманням нотаріально посвідченої згоди на виїзд. Якщо згоди не буде надано впродовж 10 днів, питання за скороченою процедурою вирішить суд.

 

На Кіровоградщині аліменти від безвідповідальних батьків отримали понад 14 тисяч дітей

Майже 1500 мешканців Кіровоградщини ліквідували накопичені борги з аліментів перед власними дітьми за кілька місяців з часу дії нового закону щодо посилення відповідальності недобросовісних батьків.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул сьогодні, 7 серпня, під час проведення звітної прес-конференції.

«Більше 18 тисяч жителів області мали б сплачувати аліменти на користь своїх дітей на підставі судових рішень. Незважаючи на це, згідно даних виконавчої служби, 2 838 боржників не виконували свої батьківські обов’язки понад рік»,–проінформував посадовець.

Зі свого боку заступник начальника з питань державної виконавчої служби Віктор Журавко додав, що 3 750 мешканців області обмежили в праві виїзду за кордон, 3 786 неплатників – у користуванні автівками. Окрім цього, 3 788 особи не мають права користуватися вогнепальною зброєю та полювати.

Усього з початку року державні виконавці Кіровоградщини стягнули близько 65 млнгрн з боржників.  Завдяки цьому кошти отримали 14 065 дітей.

 

31.07.2018

Консультує Міністр юстиції:

як виїхати з дитиною за кордон

Як змінилися норми щодо тимчасового виїзду дитини за кордон з наявності боргу зі сплати аліментів?

Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна буде, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців.

Ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Для виїзду за межі країни необхідно мати рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини; документ, що підтверджує мету виїзду за кордон. Окрім цього, потрібно взяти в місцевому органі державної виконавчої служби Мін’юсту або у приватного виконавця довідку про наявність заборгованості за 4 місяці, а в разі наявності інвалідності або тяжких захворювань у дитини – за 3 місяці, і під час перетину кордону пред’явити ці документи співробітникам прикордонної служби.

Якщо йдеться про виїзд з хворою дитиною, а борг становить рівно 3 місяці, необхідно також пред’явити документи, які підтверджують інвалідність або тяжке захворювання дитини.

 

Чи можна виїхати без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

Формуючи другий пакет законів, ми передбачили можливість для батьків та матерів, які проживають з дитиною, безперешкодно виїхати з дитиною за кордон строком до 1 місяця для відпочинку, лікування, змагань чи навчання тощо.

Більше того, ми урівняли в правах обох батьків. З дитиною може виїхати як той з батьків, з ким живе малюк, так і той, хто живе окремо.

 

Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає з дитиною строком до 1  місяця?

Вивезти дитину може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути вказана мета поїздки, куди їде дитина, а також на скільки покидає територію України.

Під час перетину кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини та документи, які підтверджують мету виїзду та строк перебування за кордоном.

 

Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Також слід рекомендованим листом надіслати відповідне звернення про отримання згоди до того з батьків, з ким дитина проживає. Якщо нотаріально посвідчену згоду не надано впродовж 10 днів з моменту, коли ви отримали відмітку про вручення повідомлення, можете сміливо йти до суду. За скороченою процедурою суддя має розглянути вашу заяву та надати дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Під час виїзду з України прикордонникам треба буде показати нотаріально посвідчену згоду другого з батьків на вивезення дитини або відповідне рішення суду.

Хочу наголосити, що повернутися в Україну треба до завершення строку, який вказаний у нотаріально посвідченій згоді або визначений у рішенні суду.

 

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків, ми встановили реальну відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів, а це від 1700 до 3400 гривень.

Окрім цього, такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Завдяки другому пакету законодавчих ініціатив #ЧужихДітейНеБуває діти матимуть можливість виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання. Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху!

 

Куди звертитися за більш детальними консультаціями?

Оскільки кожна конкретна справа вимагає індивідуального підходу та ознайомлення з  документами, зверніться до одного з бюро чи центрів безоплатної правової допомоги Міністерства юстиції. Взнати адресу найближчого можна за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.

 

Керівник юстиції Кіровоградщини пояснив кропивничанам,

як вберегтися від торговців людьми за кордоном

За період української незалежності понад 230 000 українців постраждали від торгівлі людьми, згідно досліджень Міжнародної організації з міграції.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул і з нагоди Всесвітнього дня протидії торгівлі людьми, який відзначають сьогодні, 30 липня, підготував кілька порад для заробітчан щодо того, як уникнути пастки й не потрапити до рук злочинців.

  1. За жодних умов нікому не віддавайте свій паспорт, навіть якщо документ вимагають потенційні роботодавці.
  2. Не користуйтеся послугами незнайомих осіб під час оформлення документів для виїзду за кордон.
  3. Обов’язково залиште інформацію про місце свого перебування за кордоном рідним.
  4. Переконайтеся, що фірма, яка пропонує роботу, має ліцензію на працевлаштування українських громадян за кордоном.
  5. Після приїзду в країну, у якій плануєте працювати, зареєструйтесь в посольстві України.
  6. Збережіть контактні телефони неурядових організацій, які надають допомогу особам, які опинилися в скрутному становищі та протидіють торгівлі людьми.  Також зверніться за підтримкою до організацій української діаспори та місцевих правоохоронних органів.

Контактні номери телефонів державних організацій, які консультують з питань протидії торгівлі людьми:

  1. Національна безкоштовна лінія з протидії торгівлі людьми (0 800 505 501– безкоштовно зі стаціонарних телефонів у межах України; 527 безкоштовно з мобільних в межах України; 527.org.uaелектронні консультації).
  2. Урядова гаряча лінія (1545).
  3. Call-центр Нацполіції України (0 800 500 202).

26.07.2018

КонсультуєМіністрюстиції: як збільшити розмір аліментів на дитину?

На початку липня ми домоглисяприйняття в цілому другого пакету законів у рамках проекту Мін’юсту

 Чужих Дітей Не Буває. Прийняті зміни покликані захистити економічні права найменших українців та

убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку

дорослих. Нагадаю: Закон вступить в силу через 30 днів після його підписанням Президентом.

Одна з проблем, яка давно хвилювала батьків вусій Україні – маленький мінімальний обсяг аліментів. Це усього близько 900 гривень. Як ви добре розумієте, навіть про годувати дитину за ці кошти неможливо. Про одяг, навчання, книги чи іграшки мова взагалі не йде.

Тому серед багатьох новацій, які ми представили на розгляд Парламенту, було збільшення мінімального розміру аліментів. 

Який розмір аліментів запроваджується цим Законом? 

Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак, ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

Водночас, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Наразі це буде – 1559 грн для дитини до 6 років, і 1944 грн – для дітей від 6 до 18 років.

А з 1 грудня планується підняття відповідних сум до 1626 грн для дітей менше 6 років, і до 2027 грн для дітей 6 років і старших.

 

Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів? 

Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів.

Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.

Відповідаю: орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції одержувача аліментів. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.

На Мінсоцполітики покладено обов’язок прописати чітку процедуру таких перевірок.

Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.

Також у законі ми передбачили чималі санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини.

 

Коли почнутьдіятиціновації?

Закон набуде чинності через 30 днів після того, як його підпише Президент України. Ми сподіваємося, що це станеться найближчим часом. Тож вже до кінця літа ми почнемо запроваджувати затверджені зміни.

Хочу наголосити, що я вже провів селекторну нараду з нашими органивиконання судових рішень. Вже напрацьовано технологічні карти дій для виконавців. Наше завдання - до моменту початку дії Закону бути на 100% готовими до його повного запровадження.

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.

Захищаймо права разом!

 

Понад 2 тисячі молодих батьків отримали свідоцтва про народження малюків у пологових будинках області

На Кіровоградщині кілька тисяч пар отримали перші документи власних малюків безпосередньо під час перебування в пологовому будинку.

Про це повідомив під час проведення засідання розширеної колегії заступник начальника з питань державної реєстрації Олег Потьомкін.

За словами посадовця, в обласних медзакладахгромадяни можуть отримати не лише свідоцтва про народження, а ще й довідки про місце реєстрації немовлят. Такою послугою впродовж першого півріччя скористалися 516 пар.

«До речі, подати документи для реєстрації народження малюка можна і в онлайн-режимі. Для цього потрібно скористатися опцією веб-порталу«Звернення у сфері держреєстрації» і створити власний кабінет», – відзначив Олег Потьомкін.

 

 

 

 

 

 

Консультує Міністр юстиції:

як одружитися за пришвидшеною процедурою?

 

Хто має право вступати в шлюб?

Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою, може створити сім’ю.

А в окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.

 

Хто проводить цю процедуру?

Одруження або, як правильніше казати з правової точки зору, державна реєстрація шлюбу здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

 

Яка процедура подачі документів?

Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу, потрібно звернутись до будь-якого органу ДРАЦС.

При цьому не має жодного значення, де зареєстровані закохані. Адже реєстрація шлюбу проводиться за принципом екстериторіальності, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті.

 

Які документи потрібні?

Заява за встановленою формою.

Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то окрім рідного паспорта необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні.

Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо.

Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм ці документи  мають бути належним чином засвідчені. Це може бути  консульська легалізація або апостиль. Жодного посвідчення не вимагають документи країн, з якими Україна має міжнародну двосторонню угоду.

 

Які ще формальності мають бути дотриманими?

За загальним правилом й нині діє застаріла радянська норма, за якою після подачі заяви про реєстрацію шлюбу майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю.

Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя. Через це можуть виникати  факти корупції, коли майбутнє подружжя змушене купувати відповідні довідки в медичних закладах.

Ми вирішили спростити життя українців та запустили пілотний проект «Шлюб за добу». Проект передбачає відхід від старих бюрократичних радянських норм. Тож нині за ініціативи Міністерства юстиції усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.

З моменту запуску в рамках пілотного проекту станом на 26 листопада 2017 року було проведено 21 858 реєстрацій шлюбів. Проект реалізується у 58 населених пунктах у тому числі 2 виконавчих комітетів сільських рад.

 

Як скористатися цією послугою?

Щоб зареєструвати шлюб за спрощеною процедурою в рамках проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу», необхідно звернутися до одного з акредитованих центрів у вашому місті.

Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків. Перший – обрати організатора. Другий – обрати бажану дату та час. Третій – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. Четвертий – підписати відповідний договір. І п’ятий крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.

 

Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»?

Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України: minjust.gov.ua.  На Кіровоградщині проект діє у Кропивницькому та Олександрії.

У Кропивницькому організаторами є Кіровоградська обласна філармонія (вул. Кавалерійська, 8, м. Кропивницький), Кіровоградський обласний художній музей (вул. Велика Перспективна, 60, м. Кропивницький), а в Олександрії – Палац урочистих подій (проспект Соборний, 50).

 

Кохайтеся, а про папери подбає Мін’юст!

 

   

Недобросовісні батьки на Кіровоградщині сплатили понад

56 млн. грн аліментів

Практично 18 тисяч мешканців Кіровоградщини, згідно судових рішень, повинні сплачувати аліменти. Незважаючи на це,  4 034 осіб, як свідчать дані виконавчої служби, не надавали фінансової підтримки власним дітям понад шість місяців, ще 3 174 осіб – понад рік.

Про цеповідомивкерівник обласної юстиції Вадим Гуцулсьогодні, 9червня, під час проведеннязвітноїпрес-конференції.

«Державні виконавці Кіровоградщини роблять усе можливе, щоб відстояти права дітей на їх належне утримання. У зв’язку з цимстосовно злісних боржників застосовуються заходи примусового впливу. Наразі 3 996 мешканців області обмежені в праві виїзду за кордон, 4 032 неплатника – у користуванні автівками. Окрім цього, 4 034 особи не мають права користуватися вогнепальною зброєю та полювати. Якщо ж боржник не має офіційного доходу або майна, його притягують до адміністративної відповідальності. У якості прикладу можна згадати про мешканку Долинського району, яка у зв’язку з небажанням виконувати суспільнокорині роботи сплатила понад 80 тис грн заборгованості з аліментів.

Усього з початку року державнівиконавці Кіровоградщини стягнули 56,8 млнгрнз боржників.  Завдяки цьому кошти отримали 13 889 дітей», – прокоментував посадовець.

Окрімцього, Вадим Гуцулнаголосив на тому, що на минулому тижні народні депутати підтримали другий пакет законопроектів про посилення відповідальності недобросовісних батьків. Наразі закон, ухвалений парламентом, знаходиться на підписанні у Президента України Петра Порошенка.

«Серед ключових новацій – впровадження додаткових фінансових санкцій від 20% до 50% у залежності від суми боргу, налагодження системи автоматизованого арешту коштів боржників, притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від виконання суспільно корисних робіт, звільнення чиновників, які мають заборгованість понад шість місяців та інші», – розповів начальник управління державної виконавчої служби Віктор Журавко.

Варто відзначити, що зі вступом у силу закону паралельно збільшиться і мінімальна сума аліментів. Відтепер вона зросла до 100% прожиткового мінімуму й складає 1559 гривень для дітей віком до шести років та 1944 гривні для дітей віком до 18 років.

 

                                                                   

На Кіровоградщині 5 підприємств не сплачують своїм працівникам зарплату

Наразі у Кіровоградськійобластіп’ятьпідприємствкомунальної і приватноїформивласностімаютьпроблеми з виплатоюзарплатисвоїмпрацівникам. Загальна сума заборгованостіскладає216082 гривень.

Про цеповідомивначальник Управління державної виконавчої служби Віктор Журавкосьогодні, 9червня, під час проведеннязвітноїпрес-конференції.

«З початку року органидержавноївиконавчоїслужбиКіровоградщинистягнули з восьминедобросовіснихроботодавцівпонад 1,4 млн грнзаборгованості на користь 816 працівників. У порівнянні з іншимирегіонамиситуація з виплатизарплати та іншихвиплат, пов’язанихізтрудовимиправовідносинами, не є критичною», – прокоментувавВіктор Журавко.

Вартовідзначити, щонаразізаборгованістьіззарплатимаютьтакіпідприємства:

  • ТОВ «Світловодськиймашинобудівний завод» (93 526 грн боргу);
  • ТОВ «Олімпік» (68 568 грн боргу);
  • КП «Оберіг» (13 917грн боргу);
  • ЗАТ «Долинськийплодорозплідник» (8 282грн боргу).
  • ДП «Укрупнене автотранспортне господарство» ТДВ «Об’єднання Дніпроенергобудпром» (31 789 грн боргу).

Як пояснив Віктор Журавко, основна причина накопичення заборгованості з виплати зарплати полягає в тому, що на вищезазначених підприємствах відсутнє майно або проти них порушена справа про банкрутство.

                                                                     

Консультує Міністр юстиції:

як захиститися від домашнього тирана?

 

 

Яким може бути насильство в сім’ї?

 

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

 

Сексуальне насильство - будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

 

Психологічне насильство - словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

 

Економічне насильство - умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

 

 

 

 

Куди звертатись, якщо зазнали насильства?


 

Облік і розгляд заяв та повідомлень про застосування домашнього насильства проводиться суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

- районними, районними у містах Києві і Севастополі державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;

- службами у справах дітей;

- загальними та спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб (центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги);

- уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України;

- судом (у випадку заяви про видачу обмежувального припису стосовно кривдника);

- цілодобовим кол-центром з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

 

Які необхідно подати документи?

Допомога постраждалим особам надається за місцем звернення.

Працівником суб'єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі  вносяться відомості зокрема про:

особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), - за згодою;

постраждалу особу (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) - за згодою;

кривдника (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою;

випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);

потреби постраждалої особи.

 

У заяві до суду про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, яка може бути заявником, у розумінні статті 350 -2 Цивільного процесуального кодексу України, - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;

3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

 

 

 

Як довго розглядаються заяви?

У разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень не пізніше однієї доби повідомляється служба у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.

 

У разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України кривднику виноситься терміновий заборонний припис.

 

Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

 

 

 

Що робити у разі отримання тілесних ушкоджень?

            Установи і заклади охорони здоров'я у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб, а у разі ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію.

Уповноважені підрозділи органів Національної поліції, зокрема, вживають заходи для припинення домашнього насильства та надання допомоги постраждалим особам,  забезпечують інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників, взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством, анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством.

 

Яка відповідальність за вчинення насильства?

 

За вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування законодавством встановлено відповідальністьу видінакладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. А у разі вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі правопорушення передбачено відповідальністьу виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Кримінальна відповідальність при проявах домашнього насильства настає за вчинення легких тілесних ушкоджень, умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, побоїв і мордувань тощо відповідно до кримінального кодексу.

 

Разом з тим, Верховною Радою прийнято Закон України від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набирає чинності через рік з дня його опублікування, та передбачає зміни до Кримінального кодексу України, а саме доповнення новою статтею 1261, якою встановлюється кримінальна відповідальністьза домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. За такі дії особа буде нести покарання у виді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

На Івана Купала на Кіровоградщині одружаться 42 пари закоханих

У період із 6 по 7 липня у Кіровоградській області мають намір офіційно зареєструвати свої стосунки 42 пари. 
Згідно офіційних даних, більшість наречених завчасно подали, щоб одружитися безпосередньо на Івана Купала.

Однак, за словами начальника обласної юстиції Вадима Гуцула, фактична кількість бажаючих одружитися ще може зрости, адже всі ті, хто не встиг завчасно подати заяву на державну реєстрацію шлюбу, мають можливість зареєструвати стосунки за пришвидшеною процедурою в рамках проекту «Шлюб за добу».

«Запрошуємо всіх бажаючих заручитися або одружитися в автентичному українському стилі. На тих закоханих, які зважаться на подібний серйозний крок, чекають подарунки», – прокоментував посадовець.

За детальною інформацією можна звертатися до відділів державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання.

 

Консультує Міністр юстиції:

як позбавити чоловіка батьківських прав?

 

Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.

Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Що потрібно для позбавлення батьківських прав?

Для позбавлення батьківських прав необхідно:

  •  встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;
  •  звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;
  •  звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

 

Хто може звернутися до суду?

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:

  1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї, якої проживає дитина;
  2. закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, у якому вона перебуває;
  3. органу опіки та піклування;
  4. прокурора;
  5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

Під час розгляду судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.

Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?

1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого і’мя прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);

2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);

3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);

5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності; 

6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);

7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).

Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. Під час задоволення позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?

Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.

Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Для отримання детальнішої консультації звертайтеся до Служби у справах дітей Кіровоградської обласної державної адміністрації за адресою вул. Тараса Карпи, 84 (кімната 110-112) або телефонуйте за номером (0522) 22-54-98. Окрім цього, ви можете проконсультуватися у фахівців Служби у справах дітей Міської ради міста Кропивницького, які знаходяться за адресою вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький (кімната 109) або зателефонувати за номером (0522) 24-99082. 

Кропивничанам пропонують анонімно висловитися

про корупцію та стягнення аліментів

Фахівці обласного управління юстиції пропонують кропивничанам взяти участь в анонімних онлайн-опитуваннях і висловити своє ставлення до таких актуальних тем, як корупція у вищих навчальних закладах і посилення відповідальності недобросовісних батьків, які не сплачують аліменти.

Як відзначив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул, тестування було розроблено в рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» з метою формування об’єктивної картини рівня правоосвіченості мешканців Кіровоградщини. Опитування є анонімними, а тому їх результати будуть використані тільки в узагальненому вигляді.

Заповнити анкети всі бажаючі можуть до 1 жовтня. Термін тестування було продовжено з метою залучення до проекту максимальної кількості громадян.

Посилання на анкети:

 

Консультує Міністр юстиції:

як зареєструвати немовля?

 

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

Заявниками можуть бути як батьки дитини, так і інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.

Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.

 

Як визначається походження дитини?

Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.

Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

 

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається:

  •  паспорт заявника, якщо заявниками є не її батьки;
  •  документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;
  • паспорти батьків або одного з них;
  • документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини або заява матері) 
  • За відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

 

Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?

При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших.

Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі.

Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

 

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів, необхідних для державної реєстрації народження, та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Загалом у 477 медичних установах. За 2016-2017 роки цією послугою скористалися 238 166 громадян.

Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).

 

Які додаткові послуги можна отримати разом зі свідоцтвом?

За бажанням батьків чи одного з них під час проведення державної реєстрації народження дитини можуть бути прийняті документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини.

 

Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?

Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 153 грн).

Консультує Міністр юстиції:

актуальні питання про стягнення аліментів

 

Які санкції передбачає другий пакет законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває?

У травні цього року Міністерство юстиції домоглося прийняття народними депутатами у першому читанні другого пакету законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває.

Запропоновані новели були напрацьовані за результатами реалізації першого пакету змін, які почали діяти в лютому. Ми виявили додаткові шпарини, якими користуються горе-батьки – як татусі, так і матері -  щоб не забезпечувати власних дітей.

Дійсно, з одного боку другий пакет робить життя боржників зі сплати аліментів ще складнішим. З іншого боку - ми  посилюємо захист матеріального стану дитини та вводимо реальну систему стимулів для тих, хто дбає про найменших українців.

Ось кілька основних новацій прийнятих законопроектів:

  • Система додаткових фінансових санкцій для неплатників у розмірі від 20% до 50% від суми боргу (в залежності від строку заборгованості).
  • Система автоматизованого арешту коштів осіб, які мають борги зі сплати аліментів.
  • Притягнення до кримінальної відповідальності громадян, які ухиляються від суспільно корисних осіб.
  • Обов’язок засуджених до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, працювати на місцях і роботах, визначених адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості.
  • Особи, які можуть бути членами Кабінету Міністрів України, заступниками міністра, громадяни України, які бажають займати посади державної служби категорії «А» або «Б», а також які матимуть намір зареєструватися кандидатами у народні депутати, депутати місцевих рад, кандидатами на посади сільського, селищного, міського голови, старости, подаватимуть заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини понад шість місяців.
  • Звільнення державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» або «Б», депутатів місцевих рад (за рішенням відповідних рад) у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів більше 12 місяців.
  • Звільнення дітей від обов’язку утримувати непрацездатних батьків, які не платили аліменти понад 3 роки.
  • Застосування обмежень першого пакету до батьків, які не платять дітям з інвалідністю або тяжко хворим дітям вже після того, коли борг перевищить суму за 3 місяці.
  • Запровадження мінімального рекомендованого розміру аліментів на одну дитину, що становитиме розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
  • Пільги та преференції для батьків, які сумлінно виконують свій батьківський обов’язок, витрачають додаткові кошти на гуртки, навчання, спортивні та будь-які ніші секції.
  • Фінансові стимули для місцевої влади, яка опікуються дозвіллям і навчанням малечі, розвиває дитячий простір на місцях.

 

Чи не призведе зростання аліментів до збагачення того з батьків, з ким живе дитина?

Хочу одразу сказати, що вже в день голосування почали з’являтися різного роду міфи й «страшилки». Вони мають одну мету –задурити людям голови і примусити їх повірити, що ці законопроекти – це щось страшне. А значить – домогтися неприйняття даного пакету ініціатив.

Наголошую, що ніяких інших цілей, окрім захисту прав найменших українців, які залишилися без повноцінної фінансової батьківської підтримки, ми не переслідуємо.

Я постійно чую, що збільшення мінімального розміру аліментів призведе до їхнього нецільового використання.Це – неправда.

Так, ми пропонуємо запровадити мінімальний рекомендований розмір аліментів, що становитиме розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (зокрема, з 1 січня 2018 року для дітей віком від 6 до 18 років цей розмір становить 1860грн.), який може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.На сьогодні мінімальний розмір аліментів становить близько 900 гривень. Думаю, всі були в магазині й бачили скільки коштує їжа, скільки коштують іграшки та одежа для дітей, скільки треба витратити, щоб купити дитині книжки та шкільне приладдя. Невже комусь може прийти в голову, що з такими цінами можна дуже збагатитися за 900 гривень?

Ми піднімаємо лише рекомендований розмір аліментів для дитини. Всі, хто платили достатні для утримання малюка суми, не відчують цього підвищення.

З іншого боку - нині цільове використання сплачених аліментів перевіряється органом опіки та піклування за заявою платника аліментів або за власною ініціативою (відповідно до статті 186 Сімейного кодексу).

Зараз ця процедура недосконала. Ми врахували це в законопроектах і пропонуємо вдосконалити існуючі підходи та прописати чіткіший порядок перевірки органом опіки та піклування цільового використання сплачених аліментів.

Які ще міфи розповсюджуються?

Чого тільки не вигадують боржники, щоб не платити дітям. Серед поширених міфів також те, що законом санкції застосовуються лише до чоловіків для їхнього «переслідування та залякування».

Це так само неправда, адже передбачені санкції застосовуються до всіх боржників з виплати аліментів – чоловіків та жінок в однаковій мірі. Жодного поділу за ознакою статі ми не допускатимемо.

Одним із найбільш поширених міфів якраз є те, що, мовляв, одним із законопроектів передбачене блокування коштів на рахунках одного з батьків застосовуватиметься за наявності будь-яких боргів.

Що ж говорить законопроект насправді? Автоматизований арешт коштів боржника передбачений лише у випадку боргів зі сплати аліментів. Жодних інших варіантів прийняті документи не передбачають.

Мабуть найбільш смішний і безглуздий міф – передбачені законопроектом санкції призведуть до зменшення кількості українців, які бажають укласти шлюб та створити повноцінну родину. Навіть не знаю, яким чином це пов’язане. Єдине, що можу сказати, передбачені санкції забезпечать більш відповідальне ставлення до батьківства  та інституту с

 

Консультує Міністр юстиції:

що чекатиме на злісних боржників з аліментів?

Які санкції передбачає другий пакет законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває?

15 травня Верховна Рада підтримала у першому читанні другий пакет законів у рамках ініціативи Міністерства юстиції #ЧужихДітейНеБуває. Зміни роблять законодавство ще жорсткішим до боржників зі сплати аліментів, посилюють захист матеріального стану дитини та вводять систему стимулів для тих, хто дбає про найменших українців.

Основні новації прийнятих законопроектів:

  • Система додаткових фінансових санкцій для неплатників у розмірі від 20% до 50% від суми боргу (в залежності від строку заборгованості).
  • Система автоматизованого арешту коштів осіб, які мають борги зі сплати аліментів.
  • Притягнення до кримінальної відповідальності громадян, які ухиляються від суспільно корисних осіб.
  • Обов’язок засуджених працювати, щоб забезпечити сплату аліментів.
  • Українці, які хочуть посісти керівні посади на держслужбі, повинні будуть подати довідку про те, що вони не мають боргів перед дітьми більше 6 місяців.
  • Звільнення чиновників, які мають заборгованість зі сплати аліментів більше 12 місяців.
  • Звільнення дітей від обов’язку утримувати непрацездатних батьків, які не платили аліменти понад 3 роки.
  • Застосування обмежень першого пакету до батьків, які не платять дітям з інвалідністю або тяжко хворим дітям вже після того, коли борг перевищить суму за 3 місяці.
  • Збільшення рівня мінімального утримання дитини тим з батьків, хто не проживає з родиною.
  • Пільги та преференції для батьків, які сумлінно виконують свій батьківський обов’язок, витрачають додаткові кошти на гуртки, навчання, спортивні та будь-які ніші секції.
  • Фінансові стимули для місцевої влади, яка опікуються дозвіллям і навчанням малечі, розвиває дитячий простір на місцях.

 

За що будуть арештовувати кошти?

Одразу після голосування почали з’являтися міфи, покликані залякати громадян, показати запропоновані новели у невигідному світлі та зробити усе можливе, що ініціативи, спрямовані на захист дітей, не були прийняті.

Хочу наголосити, що ніяких інших цілей, окрім захисту прав найменших українців, які залишилися без повноцінної фінансової батьківської підтримки, ми не переслідуємо. А всі ті міфи, які поширюють наші опоненти і горе-батьки, які не бажають платити аліментів власним дітям, є вигадкою. Вони не мають нічого спільного з реальністю.

Одним із найбільш поширених міфів якраз є те, що, мовляв, одним із законопроектів передбачене блокування коштів на рахунках одного з батьків застосовуватиметься за наявності будь-яких боргів.

Що ж говорить законопроект насправді? Автоматизований арешт коштів боржника передбачений лише у випадку боргів зі сплати аліментів. Жодних інших варіантів прийняті документи не передбачають.

 

Які ще міфи розповсюджуються?

Чого тільки не вигадують боржники, щоб не платити дітям. Серед поширених міфів також те, що законом санкції застосовуються лише до чоловіків для їхнього «переслідування та залякування».

Це так само неправда, адже передбачені санкції застосовуються до всіх боржників з виплати аліментів – чоловіків та жінок в однаковій мірі. Жодного поділу за ознакою статі ми не допускатимемо.

Наступний міф: збільшення мінімального розміру аліментів призведе до їхнього нецільового використання.

Перш за все, прошу звернути увагу на те, що цільове використання сплачених аліментів на сьогодні перевіряється органом опіки та піклування за заявою платника аліментів або за власною ініціативою відповідно до статті 186 Сімейного кодексу.

Ми пропонуємо вдосконалити цю статтю та прописати ще чіткіший порядок перевірки органом опіки та піклування цільового використання сплачених аліментів.

З іншого боку, ми пропонуємо підняти мінімальну суму аліментів. Нині це близько 900 гривень. Думаю, всі були в магазині й бачили скільки коштує їжа, скільки коштують іграшки та одежа для дітей, скільки треба потратити, щоб купити дитині книжки та шкільне приладдя. Невже комусь може прийти в голову, що з такими цінами можна дуже збагатитися за 900 гривень.

Ще одна брехня – в тюрму саджатимуть всіх розлучених батьків, навіть добросовісних платників. Це ще одна нісенітниця, адже кримінальна відповідальність застосовуватиметься лише до батьків – чоловіка або жінки – які злісно ухиляються від суспільно корисних робіт.

Мабуть найбільш смішний і безглуздий міф – передбачені законопроектом санкції призведуть до зменшення кількості українців, які бажають укласти шлюб та створити повноцінну родину. Навіть не знаю, яким чином це пов’язане. Єдине, що можу сказати, передбачені санкції забезпечать більш відповідальне ставлення до батьківства  та інституту сім’ї.

Наступний міф – виїзд дитини за кордон строком до 1 місяця без дозволу боржника сприятиме протиправному вивезенню дитини за межі країни. Насправді ж статистика свідчить: викрадення дітей та вивезення їх за кордон – вкрай рідкісне явище. За 10 років Міністерством юстиції направлено 153 заяви про повернення дитини в Україну. Це - 15 випадків щороку або 1 випадок за місяць.

Ця норма навпаки має істотні позитиви: сотні тисяч дітей, які проживають в неповних сім’ях, зможуть безперешкодно їздити на оздоровлення, змагання, відпочинок, а другий з батьків зможе уникнути шантажу та маніпуляцій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

як отримати закордонний паспорт для дитини

Які закордонні паспорти зараз видають?

Паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій – «чіп». 20 грудня 2016 року припинено прийом документів для оформлення паспортів без «чіпа» з інформацією про особу та її біометричних даних (відцифрованого обличчя, підписута відбитків пальців особи).

 

Куди звернутись для оформлення закордонного паспорта?

•         До територіальних органів та територіальних підрозділів Державної міграційної служби;

•         До центрів надання адміністративних послуг;

•         До державного підприємства «Документ»;

•         До закордонної дипломатичної установи (у разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном).

У окремих випадках звернення можливе лише до територіального органу ДМС:

•         Втрата або викрадення паспорта, потреба обміні під час перебування в Україні особи, яка постійно проживає за кордоном.

•         Якщо особа не може пересуватися самостійно або потребує термінового лікування.

•         Оформлення документів для виїзду на постійне проживання усиновленої дитини.

 

Які необхідно зібрати документи?

1.       Паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку);

2.       Свідоцтво про народження або документ, який підтверджує факт народження (якщо немає 14 років).

3.       Документ, який посвідчує особу законного представника, у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків.

4.       Індивідуальний податковий номер (ідентифікаційний код).

5.       Документи, які підтверджують сплату адміністративного збору.

6.       У разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10-15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування.

При замовленні другого закордонного паспорта обов'язкова наявність раніше виданого закордонного паспорта або проїзного документа дитини (діючого, не діючого, на інше прізвище). Сканування відбитків пальців рук дітей здійснюється з 12 років за дозволом батьків (законних представників).

 

Хто може звернутись за оформленням паспорта для виїзду за кордон?

1.       Особа, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;

2.       Особа, яка не досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети одного з батьків чи опікунів.

У разі відсутності другого з батьків під час подання документів така заява має бути нотаріально засвідчена перед поданням.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі, оформлення, обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюється на підставі заяви-анкети того з них, з ким проживає дитина.

У разі оформлення паспорта дитини меншої 16 років, яка проживає з одним із батьків, а місцезнаходження другого з батьків невідоме, необхідно подати оригінал або засвідчену копію одного з документів:

•         свідоцтва про смерть другого з батьків;

•         рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

•         рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;

•         рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

•         довідки про реєстрацію місця проживання дитини разом з одним із батьків, який подає заяву-анкету;

•         оригінал витягу з реєстру актів цивільного стану про народження із зазначенням відомостей про батька.

Заява від другого з батьків не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства.

 

Скільки коштує оформленням паспорта для виїзду за кордон?

Залежить від строку виготовлення.

Не довше 20 днів – 557 грн 32 коп.

Не довше 7 днів – 810 грн 32 коп.

Не довше 3 днів (у зв’язку з нагальною потребою в лікуванні чи смертю родича, який проживав за кордоном) – 810 грн 32 коп.

Вартість оформлення паспорта для виїзду за кордон в закордонній дипломатичній установі становить від 20 до 250 доларів США.

 

Де забрати готовий паспорт?

Видача паспорта здійснюється тим самим органом, який прийняв документи.

Для отримання паспорта для виїзду за кордон, пред’являється документ, що посвідчує особу.

Паспорт дитини до 12 років може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку.

Паспорт для виїзду за кордон дитині від 12 до 16 років, може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреностіза умови присутності особи, на ім’я якої оформлено паспорт для виїзду за кордон.

 

Чи є якісь особливі моменти на які варто звернути увагу?

  • У випадку відсутності біометричного паспорта для виїзду за кордон дитині – громадянину України необхідно оформити відповідну візу у представництві тієї країни, куди планується подорож.

З дітей віком до 18 років і дітей віком до 21 року, які перебувають на утриманні, плата за оброблення заяв про оформлення віз не стягується.

  • За наявності паспорта громадянина України або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Республікою Білорусь.
  • За наявності паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Турецькою Республікою.

 

Коли доведеться отримувати новий паспорт?

Паспорт для виїзду за кордон оформляється на 4 роки особам, які не досягли 16-річного віку, і на 10 років особам, які досягли 16-річного віку.

 

 

 

 

 

 

 

На Кіровоградщині державні виконавці ліквідували понад 43 млнгрн боргів із аліментів

Із початку року державні виконавці стягнули 43,3 млнгрн із безвідповідальних батьків.

Про це повідомив сьогодні, 14 травня, під час засідання штабу з ліквідації заборгованості зі сплати аліментів керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Наразі 4 139 мешканців Кіровоградщини, які не надавали матеріальної підтримки власним дітям упродовж шести та більше місяців, не зможуть виїхати за кордон до повної сплати боргу. Ще 4 177 боржників тимчасово обмежать у праві полювання і користування вогнепальною зброєю, а 4 175 неплатників – у праві користування автівками», - повідомив посадовець.

Загалом кошти отримала 12 881 дитина.

 

Консультує Міністр юстиції:

як отримати зарплату після звільнення

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

При звільненні працівника виплата всіх сум проводиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював, кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

 

Що робити, якщо не дійшли згоди?

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

•         в позасудовому порядку;

•         в судовому порядку.

 

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спориповинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

 

Чи можна оскаржити рішення комісії?

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

 

Чи довго чекати виконання рішення комісії?

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.

У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

•         наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);

•         позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

 

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.

 

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

          перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

          підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

 

Як довго чекати рішення?

У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

Позивачі звільняються від сплати судового збору.

Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

 

Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

 

Для отримання детальнішої консультації звертайтеся до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, що знаходиться за адресою вулиця Дворцова, 6/7, м. Кропивницький, або телефонуйте на «гарячу» лінію за номером (0522) 35-66-50.

 

 

 

 

Консультує Міністр юстиції:

особливості передачі земельної ділянки в оренду

Які документи підтверджують право власності на землю?

Щоб передати землю в оренду, ви повинні мати документ, який підтверджує, що ви є її власником. Документи, які посвідчують право власності на земельну ділянку, можна розділити на 2 групи.

Перша. Документи, видані до 1 січня 2013р.: державний акт на право приватної власності на землю; державний акт на право власності на землю чи державний акт на право власності на земельну ділянку.

Друга. Документи, які видавалися після 1 січня 2013.: свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

При зміні власника право власності на земельну ділянку без зміни її меж та цільового призначення також посвідчується договором купівлі-продажу або свідоцтвом про право на спадщину.

Які вимоги ставляться до орендаря?

Другим важливим питанням є вибір орендаря, з яким ви у майбутньому підпишете договір оренди.

Відповідно до чинного законодавства орендарями земельних ділянок можуть бути:

  • державні адміністрації всіх рівнів, Кабінет Міністрів та уряд Криму в межах повноважень, визначених законом;
  • сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Криму;
  • громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

Між власником та орендарем має бути укладений договір оренди землі, зареєстрований відповідно до діючих на момент укладання законів.

Як має виглядати договір?

Договір укладається у письмовій формі й може бути посвідчений нотаріально. Він має містити таку інформацію:

  • об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування, розмір земельної ділянки);
  • строк дії договору оренди;
  • орендну плату (розмір, індексація, спосіб та умови розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду, відповідальність за несплату).

Строк дії договору для ділянок сільськогосподарського призначення – від 7 до 50 років.

Розмір щорічної орендної плати встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншим за 3% вартості земельної ділянки.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися й інші умови.

Що робити, якщо кадастровий номер не вказаний?

Необхідно звернутися до спеціалізованого підприємства щодо виготовлення технічної документації із землеустрою.

Після цього треба пройти реєстрацію в регіональному підрозділі Держгеокадастру та зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Чи можна змінити умови договору чи розірвати його?

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін або у судовому порядку.

Договір може бути розірваний за згодою сторін або ж на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, окрім випадків, коли така можливість прописана у самому договорі.

Після підписання договору земля одразу переходить у користування орендаря?

Ні, підписання договору є необхідною, але не достатньою умовою для того, щоб повноцінно вступити в права користування орендованою ділянкою. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації оренди земельної ділянки.

Куди звернутися, щоб провести реєстрацію договору оренди?

Провести державну реєстрацію права оренди земельної ділянки може будь-який суб’єкт держреєстрації: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад; нотаріуси; центри надання адміністративних послуг; інші акредитовані суб'єкти.

Скільки коштує така процедура?

Держава чітко визначає вартість послуги з реєстрації договорів оренди в залежності від строку, за який буде реєстраторами проведено цю процедуру.

Вартість змінюється від 0,05 прожиткового мінімуму за реєстрацію протягом 5 робочих днів до 2,5 прожиткових мінімумів за термінову реєстрацію впродовж 2 години.

Де отримати додаткову консультацію з цих питань?

Для отримання детальнішої консультації звертайтеся до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, що знаходиться за адресою вулиця Дворцова, 6/7, м. Кропивницький, або телефонуйте на «гарячу» лінію за номером (0522) 35-66-50.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Консультує Міністр юстиції:

як приватизувати квартиру?

Хто має право на приватизацію?

Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) державного житлового фонду або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Право на приватизацію житлових приміщень з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Які об'єкти не підлягають приватизації?

  1. квартири-музеї;
  2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
  3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

Як можна приватизувати житло?

Приватизація здійснюється шляхом:

  • безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю;
  • продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Варто додати, що право кожного громадянина України на приватизацію займаного ним житла безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз необхідно розуміти так, що право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо, зокрема, громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю.

Куди звернутися для приватизації?

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходитьсядержавний житловий фонд.

Які потрібно зібрати документи?

  1. оформлена заява на приватизацію;
  2. копія документа, що посвідчує особу;
  3. технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;
  4. довідка про склад сім'ї та займані приміщення;
  5. копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму жилого приміщенняу гуртожитку);
  6. документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);
  7. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
  8. заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.

 

Кому може бути відмовлено у приватизації?

Згідно із законодавством органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відносятьсявідсутність у особи права на приватизацію та заборона приватизувати конкретне приміщення.

Так у приватизації може бути відмовлено, зокрема, громадянам, які:

  • повністю використали житлові чеки;
  • проживають у приміщенні, яке має статус службового;
  • проживають у гуртожитках менше ніж 5 років,  без правових підстав;
  • проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;
  • мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;
  • потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;
  • проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Чи можна оскаржити відмову?

Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Підготовку та оформленнядокументів про передачу у власністьгромадян квартир (будинків), житловихприміщень у гуртожиткахможе бути покладено на спеціальностворюваніорганиприватизації (агентства, бюро, іншіпідприємства).

Додатково варто звернути увагу, що за громадянами, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло, зберігається чинний порядок одержання і користування житлом на умовах найму.

 

 

 

На Кіровоградщині державні виконавці стягнули понад 1,4 млнгрн боргів із зарплати з підприємств-боржників

Упродовж 4-х місяців державні виконавці стягнули з підприємств-боржників Кіровоградщини понад 1,4 млнгрн заборгованості з виплати зарплати.

Про це проінформував сьогодні, 2 травня, керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Стягнення боргів із зарплати, як показує практика, є досить складним напрямом, оскільки недобросовісні роботодавці намагаються уникнути відповідальності, застосовуючи найрізноманітніші методи. Зокрема йдеться про переоформлення активів і здійснення підпільної господарської діяльності. Незважаючи на це, державним виконавцям вдається відстоювати права працівників. Лише впродовж останнього тижня квітня державні виконавці Подільського відділу державної виконавчої служби стягнули 95 693 грн з ТОВ «КАТП-1128», а державні виконавці Світловодського відділу державної виконавчої служби стягнули 26 672 грн на користь працівників ТОВ «Світловодськпобут»», – відзначив посадовець.

Нагадаємо, що завдяки роботі державних виконавців у квітні зарплатню в загальному розмірі 109 057 тисяч гривень отримали працівники ТДВ «Світловодське кар’єроуправління».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На Кіровоградщині фахівці юстиції консультуватимуть громадян просто неба спільно зі студентами

Мешканці Кропивницького та районних центрів Кіровоградської області відтепер зможуть отримувати оперативну правову допомогу щовівторка та щочетверга без зайвої витрати час завдяки роботі фахівців юстиції в спеціально облаштованих інформаційних наметах.

Правопросвітницька робота просто неба відновилася сьогодні, 17 квітня, у рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» на території всієї Кіровоградщини.

«Цього року процес інформування громадян на вулицях міста дещо вдосконалився. Зокрема відсьогодні до процесу надання правової допомоги будуть долучатися і студенти-консультанти юридичних клінік, які працюють при місцевих вишах. Завдяки цьому вони зможуть не тільки вдосконалити свій рівень правових знань, а й спробувати свої сили в практичній площині», – відзначив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

Зі свого боку студент Кіровоградського кооперативного коледжу економіки і права імені М.П.Сая Олександр Лещенко розповів, що мотивувало саме його приєднатися до правопросвітницької роботи. За його словами, участь у консультуванні є потужним поштовхом до саморозвитку та здобуття практичних навичок. Більш того, робота в інформаційних наметах дозволить навчитися працювати з цільовими аудиторіями, розуміти, що саме цікавить ту чи іншу категорію населення і які проблеми є найтиповішими для всіх верств суспільства.

Додатково:у Кропивницькому впродовж квітня інформнамети працюватимуть 19.04. (площа Б. Хмельницького), 24.04. (площа перед міськрадою), 26.04. (парк Ковалівський).

На Кіровоградщині понад 26 млнгрн аліментів стягнули державні виконавці за квартал

Із початку року органам державної виконавчої служби Кіровоградщини вдалося стягнути 26,9 млнгрн аліментів. Завдяки цьому кошти отримали 12 124 дитини.

Про це повідомив сьогодні, 9 квітня, керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Згідно офіційних даних, у 2017 році державні виконавці Кіровоградщини ліквідували 65,7 млнгрн заборгованості з аліментів.  А зараз всього лише за один квартал вдалося стягнути з безвідповідальних батьків 26,9 млн грн. Спостерігаємо позитивну тенденцію в напрямі боротьби зі злісними боржниками, які роками не згадували про своїх дітей. Зокрема хотів би відзначити про випадок, коли жінці з Кіровоградського району довелося сплатити 67 760 грн заборгованості зі аліментів на користь доньки після того, як її обмежили в праві полювати, користуватися зброєю, автівками й виїжджати за кордон», – прокоментував посадовець.

Загалом упродовж останнього кварталу державні виконавці винесли постанови щодо обмеження у праві полювати, користуватися вогнепальною зброєю, транспортними засобами й перетинати кордон країни стосовно 4 350 осіб. Окрім цього, 419злісних неплатниківоголосили в розшук.

Консультує Міністр юстиції: нюанси передачі землі в оренду

Перед тим, як підписувати договір оренди, Ви маєте переконатися, чи є у Вас документи, які підтверджують право власності на земельну діяльну. Без таких документів, Ви не зможете передати землю в оренду.

Які документи посвідчують право власності на землю?

Документи, які посвідчують право власності на земельні ділянки, можна розділити на 2 групи.

Перша. Видані власникам до 1 січня 2013 р.: державний акт на право приватної власності на землю; державний акт на право власності на землю або ж державний акт на право власності на земельну ділянку.

Друга. Ділянки, які оформлювалися після 1 січня 2013 р.: свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

При зміні власника право власності на земельну ділянку без зміни її меж та цільового призначення також посвідчується договором купівлі-продажу або свідоцтвом про право на спадщину.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Хто може орендувати Вашу ділянку?

Другим важливим питанням договірних відносин є вибір орендаря.

Відповідно до чинного законодавства орендарями земельних ділянок можуть бути:

  • районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом;
  • сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;
  • громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

Між власником та орендарем має бути укладений письмовий договір оренди землі сільськогосподарського призначення. Цей документ обов’язково підлягає державній реєстрації.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію щодо передачі землі у оренду?

Для детальнішої консультації звертайтеся до суб’єктів державної реєстрації.

Консультує Міністр юстиції: особливості отримання земельних ділянок для учасників АТО

На які наділи мають право захисники вітчизни?

Учасники бойових дій та особи, прирівняні до них, мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування). У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність  у  таких розмірах:

1) для ведення садівництва — не більше 0,12 га;

2) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;

3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:

• сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);

• обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;

• районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);

• обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;

• Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

Як виглядає клопотання?

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).

До клопотання додаються:

1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);

2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;

3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

Що може бути підставою для відмови?

Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

Як проходить відведення земельної ділянки?

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.

Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців.

Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від  її призначення, цінності  та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту ( двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -- після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?

Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:

1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);

3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

Як провести затвердження проекту землеустрою?

Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.

Які документи потрібні:

1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;

2) документ, що посвідчує особу;

3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;

4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається  у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);

5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

 

З початку року на Кіровоградщині ліквідували понад 1 млн грн заборгованості з зарплати

За перші місяці 2018 року державні виконавці області стягнули 1,1 млн грн з недобросовісних роботодавців. Наразі кошти вже отримали 807 працівників.

Про це стало відомо сьогодні, 2 квітня, під час першого засідання штабу з ліквідації заборгованості із заробітної плати.

Як відзначив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул, безпосередньо на Кіровоградщині ситуація з ліквідації боргів із зарплати не є критичною. Навпаки, державні виконавці активно працювали в цьому напрямі постійно, завдяки чому в минулому році зароблені кошти отримав 3 661 мешканець регіону. На той період працівникам було сплачено 15,2 млн грн. Натомість у найбільш проблемних регіонах України на сьогодні  вже розпочали свою роботу мобільні групи з ліквідації заборгованості з виплати заробітної плати. 

Консультує Міністр юстиції: як можна оформити допомогу при народженні малюка

Хто має право на допомогу?

Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини або опікуну, який постійно проживає разом з дитиною.

Куди звернутися?

До органу соціального захисту населення за місцем реєстрації одного з батьків дитини (опікуна), з яким постійно проживає дитина. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Заява також може бути подана в електронній формі органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника. Зробитицеможна через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики з використанням електронного цифрового підпису)

Звернутися необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать.

Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.

Які документи потрібні?

Для отримання допомоги при народженні дитини за умови пред'явлення паспорта або іншого документу, який посвідчує особу, подається:

  1. заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердженняформи Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг");
  2. копію свідоцтва про народження дитини;
  3. копію рішення про встановлення опіки (подають лише опікуни);
  4. видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини (якщо жінка, яка має зареєстроване місце проживання на території України і народила дитину під час тимчасового перебування за межами України).

Який розмір допомоги?

Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень.

Виплата допомоги здійснюється одноразово – у сумі 10 320 гривень.

Решта суми виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (по 860 грн на місяць).

Чи можуть батьків позбавити допомоги?

Існує низка умов для припинення виплати допомоги:

  • позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
  • відмови отримувача допомоги відвиховання дитини;
  • нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
  • відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
  • тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю;
  • припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;
  • перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
  • усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
  • смерті дитини;
  • смерті отримувача допомоги.

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Таке рішення приймається безповоротно?

Рішення про припинення є не кінцевим і виплату допомогу при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини). Для цього особі, яка здійснює догляд за дитиною, потрібно звернутися протягом 12 місяців після припинення виплати допомоги в орган соціального захисту населення з письмовою заявою.

Хтось контролює, на що витрачають допомогу?

Контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом об'єднаної територіальної громади.

У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, який призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

Також у випадку невідвідування матір'ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до 1 року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган соціального захисту населення за місцем проживання дитини.

 

На Кіровоградщині жінку за несплату аліментів засудили

до суспільно корисних робіт

Вперше в Кіровоградській області злісну боржницю зі сплати аліментів притягнули до адміністративної відповідальності й призначили покарання у вигляді виконання суспільно корисних робіт на 120 годин. Відповідну постанову виніс суддя Добровеличківського районного суду на підставі складеного державним виконавцем протоколу.

За словами начальника обласного управління юстиції Вадима Гуцула, мешканка Добровеличківки ухилялася від утримання власного сина впродовж чотирьох років. За цей час сума боргу сягнула 11 860 гривень.

«Боржниця не має офіційного доходу та майна. У зв’язку з цим суд постановив накласти на жінку адміністративне стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт на 120 годин. Оплата за них буде спрямована на часткову ліквідацію заборгованості зі сплати аліментів», – прокоментував посадовець.

Варто відзначити, що станом на Кіровоградщині державні виконавці направили до суду 132 протоколи, які будуть в подальшому розглядатися судами, про вчинення боржниками адміністративного правопорушення у зв’язку з заборгованістю зі сплати аліментів. 

Логін: *

Пароль: *